З висоти пташиного польоту. Місту потрібен парк

На околицях наших міст часто планування забудови відбувається без урахування багатьох містобудівних факторів.

 

Думаючи про центральні вулиці, ми дбаємо не тільки про функціональність простору, а й про його зручність та естетику. Адже звичайно - це обличчя міста, це те, про що розповідатимуть гості та туристи, де зосереджені найкращі магазини та кафе, найактивніше життя.

 

На периферії - житлові квартали, часто упереміш із підприємствами, такими собі "порожніми плямами", що поступово обростають хаотичною забудовою внаслідок природного розширення меж міста.

 

У той же час що, як не житлові мікрорайони, найбільше потребує комфорту? Адже саме тут більшість свого часу проводять наші мами, діти та бабусі з дідусями. Колись і ми будемо старенькими, нездатними здійснити подорож далі 100 метрів від будинку, не варто про це забувати.

Саме тому на особливу увагу заслуговують квартали, що знаходяться вдалині від центральних вулиць, найчастіше незаслужено забуті і неохайні.

В одному з таких місць, в невеликому містечку Гадяч Полтавської області і знаходиться ця територія – між чотирма мікрорайонами, один з яких – ліс із стандартних п'ятиповерхівок та другий – розрізана кілометровими рівними проїздами індивідуальна житлова забудова. Згадуючи про цю частину міста, місцеві жителі однаково кривляться і кажуть – так, там навіть сходити нема куди, це ніби на краю світу.

Ця частина міста гостро потребує поліпшення благоустрою, облаштування пішохідних шляхів, для того, щоб жителі прогулювалися бульварами і відпочивали в затишному парку по дорозі з роботи або школи, а нові житлові вулиці були закриті від випадкових перехожих машин, що проїжджали повз.