Архітектура та урбаністика

Practical Conference "Culture and Participation", Warsaw 2016
this article was published in ukrainian newspaper "Bazar Media v Ukraini", №48 (740) Dec 2016 

На минулому тижні мені пощастило побувати на практичній конференції у Варшаві "Culture of Participation" ("Культура участі"), організованій польською фундацією "Inna Przestrzeń" (в перекладі - "інший простір"). Я мала змогу попрацювати з мультинаціональною командою з 15 країн Європейского Союзу, регіону Східного Партнерства, Північної Африки та Америки. Розглядалися теми учасницького бюджетування, соціальної архітектури, прав людини, альтернативного навчання та сучасного мистецтва.

В рамках європейської інтеграції заохочуються та активно фінансуються проекти обміну досвідом та взаємодії між країнами, з метою посилення зв'язків та комплексного культурного розвитку країн-партнерів Євросоюзу, до яких ввійшла також і Україна. На основі цього щороку з'являється більше й більше проектів, які включають в себе міжнародну співпрацю та розвивають різні напрямки, основними з яких є туризм та культура, що майже завжди пов'язано зі створенням нових, або реконструкцією існуючих, об'єктів архітектури та благоустрою, саме тому завжди є невід'ємною є архітектурно-планувальна складова. Саме цією конференцією був підкреслений вплив спеціалістів з галузі архітектури, спираючись на попередній досвід реалізації фестивального проекту "Транскавказія" поблизу грузинського міста Марнеулі, коли ефективність проведення заходу була підвищена в рази саме завдяки активній участі архітекторів.

Та я звернула увагу саме на мультикультурний простір (Centrum Wielokulturowe w Warszawie), в якому відбувалася практична конференція "Culture of Participation" (культура участі). Дане приміщення відповідає всім потребам проведення такого типу заходів та сучасним вимогам безпеки та безперешкодного доступу. На мою думку, саме таким має бути наш будинок дитячої та юнацької творчості, який нарівні з бібліотеками матиме змогу організовувати та проводити культурно-освітні заходи не тільки для місцевої молоді, а й для масові заходи загальноукраїнського рівня, зможе бути місцем зустрічі місцевих молодіжних організацій та ініціатив, адже саме ця вікова група є найсамостійнішою та найперспективнішою для майбутнього міста.

Я зрозуміла, що саме такого типу заходи допомагають вийти за межі звичного розуміння навколишнього простору, зрозуміти, що можна змінити в нашому місті і побачити інструменти, за допомогою яких можна реалізувати наймасштабніші проекти. Найцікавішим є те, що побувавши в Європі, не хочеться там жити, а хочеться зробити Європу у нас. Поспілкувавшись з молоддю з різних країн, де ще складніша ситуація, аніж в Україні, розумієш, що не країна робить тебе, а ти - робиш країну.

В той же час напрямок розвитку нашої держави підкріплюється цитатою з посібника "Практичні поради для агентів змін малих міст", Київ-Вінниця, 2016: "Важливою складовою стратегії модернізації економіки України на сучасному етапі є перехід від індустріальної та сировинної моделі розвитку до постіндустріальної та креативної, яка базується на використанні людського потенціалу та знань, що є певною базою для розробки та реалізації ідеї для культурно-економічного розвитку" - Україна вже більш впевнено і професійно рухається в напрямку модернізації культурного сектору, до чого має бути готове і наше місто. Адже разом з учасницьким бюджетуванням, коли кожен мешканець зможе подати власний проект на реалізацію до міської ради (ми плануємо запроваджувати його вже у наступному році), зібравши необхідну кількість голосів громади, і кожна громадська організація зможе самостійно реалізовувати власні проекти та ідеї розвитку міста, маючи можливість отримати підтримку не тільки міської влади, а й Міністерства культури, регіонального розвитку, безлічі європейських та українських фондів, завданням яких є пошук та фінансування максимально ефективних проектів для розвитку молоді, громади та міст.

В той же час в Україні звертається увага саме на малі міста, в яких, за статистикою, проживає більше 50% населення країни. А одже, зовсім скоро до нас прийдуть і запитають: "Шановні, чим ми можемо вам допомогти?" - і ми маємо бути готові розказати не тільки наші ідеї, а й показати й доказати, як на практиці ми можемо реалізувати найперспективніші проекти, маючи для цього відповідні ресурси.

Адже наше місто має чудовий потенціал для розвитку всіх галузей, і, працюючи разом для спільної мети, ми зможемо створити наше місто таким, яким ми його хочемо бачити.

Поліна Вєтрова,

начальник відділу містобудування, архітектури, ЖКГ та будівництва виконавчого комітету Гадяцької міської ради - архітектор міста,
член правління ГО "Гадяч дружній"

до друку в обласній газеті "БазарМедіа"
№48 (740) від 1 грудня 2016 року